Як розбив Гнат мотоцикла,
Мова ще в селі не стихла,
Все ж перший транспорт на селі!!
Хто ж придбає Жигулі?
Був сусід у Гната Гриша
У земнім житті меткіший
Він про випадок цей взнав
І собі так зміркував:
-Два колеса в мотоциклі
І немає в нього криші,
Я ж зроблю в другому циклі
Хай завидують всі Гриші,-
Я куплю собі машину!
В ній спокійно їхать будем
Жінку, тещу і дитину
Щей сусідів не забудем,
Та й махнемо на служіння
Хоч по цілому союзу,
Бог пішле благословіння,
А то взяв таку обузу!!
Гриць зібрав сімейне коло
І сказав:" Мої хороші!
Ми трудились, чесно, споро
Чималенькі маєм гроші...
Тож посвятим все Христові;
Бо Христос прийде вже скоро
А ми ще й досі не готові.
Весь маєток і всі гроші
Збудемо й візьмем машину;
Будем їздить на служіння,
Бог прийме таку данину
Та й пішле благословіння".
Жінка з радощів аж скаче:
"Ой, який ти мудрий, Гриша!"
Теща ж сидить й гірко плаче,
Аж запала в хаті тиша:
"Хати я не дам продати,-
Теща у сльозах мовляє,-
Як машину хочеш мати,
То хай жінка не дрімає,
Хай свиней, бичків годує,-
Продасте і будуть гроші...
Гриць теплицю хай будує,
Там ростуть квітки хороші!"
То ж зраділи цій пораді
Й приступили всі до діла,
Що в райкомі і в сільраді
Аж підлога двиготіла.
Виписать свиней, теляток
Їм знайомі помогали
І звичайно, не без взяток,
Цегли, труб вони дістали...
І, з гріхами пополам,
Стоїть теплиця, ніби храм!
Ну, а совість не страждає,
Хоч в служінні їх немає.
А бички! А свині гожі!
Не розвернеш в огорожі!
В добру пору продали,-
Чотири тисячі взяли!!!
Тюльпани теща продавала,
У Москві (бо там морози)
П'ять рублів за штуку брала!!
Зараз ближче вона возить.
Всі втяглися так в роботу!
Що немає сил молитись.
"Хайно купимо машину,
Тоді зможем підкріпитись!"
Так вони себе втішали,
А що зустріне їх, не знали.
Тільки черги ж довго ждати.
Що робити? Знов ідея!
Десь розвідала їх мати,
-В когось виграш! Лотерея!
Тайно так усе робилось,
Що зговірники лиш знали.
Серце в трепеті забилось,
Лотерею як тримали!
Загули усі в селі:
"Гриша виграв Жигулі!
Це їх Бог благословляє!
В них богатства й так хватає,-
Мовлять люди по-заочі,-
В Бога вірить всі захочуть!"
Як пригнав її до хати!!!
Що було, то й стид казати!!!
Збіглося усе село.
Де їх тільки не було?
І у хаті і в дворі,
І в сінях, і нагорі...
Поломали даже тин,
А Гриша ходить, як павлин!
То залізе, заведе.-
Виключить, В гараж зайде.
По селі не раз проїде.
Підвезе то бабу, діда...
Якби ночі не було,-
Перевіз би все село.
Стали їздить на зібрання
Лиш туди, де їх всі знали!
Всі хвалили їх придбання
Ще й завидувати стали.
Рік пройшов, як день в дитини!
Вже й потрібні запчастини;
Все провірить, підкрутить...
Гриша в гаражі вже й спить.
Бо машина хоч новенька,
Та дорога не рівненька.
Так по ямах натрясе,
Що забудеш тут усе!
Гриць до того закрутився,-
Який день із ліку збився...
З гаража раз вигоняв
Своїх діток, бо не взнав.
Тілом похудав й душею,
Сірий, схожий став з землею
Та ще з жінкою щось сталось?
Чи до машини зревнувала?
Так із Грицем посварилось,
Що і вікна вибивала.
Ще й сказала:"На машину
Я не хочу більш дивитись!
На лиху придбав годину,
Щоб від Бога віддалитись".
Раз ввісні наш Гриць дивився,
До чого він докотився.
Бачить,-Небо все сіяє,
А внизу є дві дороги;
Одна вузенька, ще й петляє
Поміж гір, кущів, порогів,
А друга така широка,
Як між горами долини!
По вузькій ледь-ледь йдуть люди,
А по тій, біжать машини!
Якщо зверху подивитись,-
Шлях їх разом закінчиться
Там, де місто золоте
Їх Христос стоїть і жде!
Ці в обірваній одежі,
Руки зранені і ноги;
Лізуть вгору, як на вежі
Й просять сили вони в Бога.
Ті, що їдуть у машинах,
То співають і радіють,
Що нема рубців на спинах,
Що в Христі благоговіють.
З гір нещасні люди сходять,
До Христа вони підходять...
Рани й сльози Він втирає,
В місто щастя закликає.
А всі машини за горою
В прірву падають велику
Бо набралися спокою
Від лукавого заклику.
Як схопився Гриць на ноги,
Наробив в селі тривоги...
Взяв машину ту продав,
Десятину в церкву дав
Й проповідує всім людям
Що богатим людям буде:
"Хто не в Бозі богатіє,
Той впадає у спокусу!
Хай Христос вас зберігає
Від диявола укусу."
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 3992 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже гарно і правильно написано. Мені сподобалось. Дякую. Комментарий автора: Дякую за відгук. Вже багато років цей вірш на весіллях розказує мій товариш. Благословінь вам.
Не от дел - Лариса Зуйкова Добрыми делами не оправдается пред Господом никакая плоть, иначе Христу не нужно было бы умирать, но Он умир за нас, когда мы были ещё грешниками. На этот текст один брат написал мелодию.
Проза : ВАВИЛОН - НЕВЫДУМАННЫЙ ГОРОД - Олег Хуснутдинов Наверно, это навеяно сказкой Салтыкова-Щедрина о разных городах глуповых, а может просто шальной, озорной ветер нашептал очередной рассказик о маленьком, невыдуманном городе в стране не верующих...