Время вперед бешенно мчится,
Заметая истории ветхий след,
Как будто огненная колесница
Древних богов блеснувший свет.
Только те боги ныне заброшены,
Опрокинуты, утрачена ими сила,
Позабыты, пылью веков запорошены
Сфинксы Египта и божества Рима.
Над человеком глумилися боги,
Уничтожая веру и честь;
Оббивая мрожества храмов пороги,
Люди устали богам жертвы несть.
Только две тысячи лет назад
Взошла звезда нового Бога.
И устремил Он отеческий взгляд
На человека у храма порога.
Тот Бог не требовал жертв кровавых,
Людей исцелял Он, грехи им прощал,
Тем, кто уверовал в Его силу и славу,
Прощенье и вечную жизнь даровал.
Бога лишь сердцем своим прими -
И вечная жизнь тебя ожидает;
Те же, кто издеваются над людьми
В огне забвенья по смерти сгорают.
И весть полетела по грешной планете:
Мессия, Спаситель явился к нам.
Людей не осудит Пилат после смерти,
Господь лишь - по их земным делам.
Новая вера простой не была -
Власти устои стала тревожить,
Синедрион решил: Пока власть сильна,
Необходимо Христа уничтожить.
Солдаты нашли Иисуса в саду,
Где Он проповедовал истины веры.
Иуда Искариот подошел к Нему,
Чтоб выдать на поруганье неверным.
Ты Царь Иудейский? - пытали Его,
Тем самым признав Его силу и власть,
А на обвинения против Него
Не отвечал, над врагами смеясь.
На смерть за веру шел Он без печали и сомненья,
На многомиллионную толпу бросая взгляд,
Шепча: Отец, прости им тяжкие их прегрешенья,
Ибо не ведают они, что на земле творят!
Но чудо совершилось и Господь вознесся в небо,
Воскреснув там по мановению Отца.
Его святая истина для нас дороже хлеба,
Он - наша путеводная звезда!
Чрез смерть Свою Он даровал нам вечное прощенье
Наших грехов - никчемных и мирских,
Так воспоет же любовь,кроткость и смиренье
Молитвы нашей, посвященный Богу стих.
Жизнь вечную приобретем мы в кущах рая -
Господь нас призовет по смерти на земле туда
И в отблесках Его сияния, сверкая,
Вознесены мы будем в Его славе навека.
Господь наш - Бог, могущество и сила,
Он - наша каменная крепость и скала.
Уж много лет все силы дьявольского мира
Пытаются разрушить веры здание дотла.
Но мы стоим за нашу веру прочно,
От истины не отвернется Божья рать;
Нам будет жизнь Христа всегда примером:
За нашу жизнь на крест Голгофский шел Он умирать.
Комментарий автора: В этом произведении я не прследовал цель стихотворного пересказа Евангелий. Я лишь хочу напомнить читателю о великой миссии, Господа Бога нашего и те обязанности, которые Господь возложил на нас, христиан.
Аминь.
Кушнир Яков,
Нью Йорк, США
Родился в 1957 году и жил в г. Одессе. В Америке проживаю c июня 1989. К Богу и святой вере обратился в 1999 году. Являюсь прихожанином пятидесятнической церкви пастора Яручика. В восхвалении словом Иисуса получаю неоценимую помощь и поддержку от жены Александры. e-mail автора:alexyakny@earthlink.net
Прочитано 9233 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Видна личная радость о Христе.Однако рифма страдает,нет плавности перехода от выражения действия и имеется тяжесть слова в начале каждого четверостишья, а это ум, а надо чтоб пела душа. успехов вам
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
